Юрій Шибецький

Народився 1 грудня 1960 року в Житомирській області (Україна).

У 1983 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «геофізичні методи пошуку і розвідки родовищ корисних копалин».

Працював в геологорозвідувальних експедиціях на Чукотці, Кольському півострові, Казахстані, Забайкаллі та Україні.

В 1994 році захистив кандидатську дисертацію в галузі ізотопної геохімії родовищ урану, заліза і золота.

На сьогодні Юрій Шибецький займає посаду старшого наукового співробітника Радіоекологічного центру Національної Академії Наук України.

Має двадцятип’ятирічний досвід у сфері поводження з радіоактивними відходами. Професійна діяльність Юрія Шибецького пов’язана зі створенням в Україні геологічного сховища для захоронення високоактивних радіоактивних відходів.

З кінця 90-их років минулого століття Юрій Олександрович брав участь у виконанні 7-ох міжнародних багатосторонніх проектах, спрямованих на створення в Україні інфраструктури для поводження з РАВ.

З 2003 року пан Шибецький бере участь від України в багаторічному проекті МАГАТЕ: URF Network of Excellence – мережа з обміну досвідом щодо використання підземних дослідних лабораторій для створення геологічного сховища РАВ.

Є ученим секретарем Науково-методичної Ради «Проблеми захоронення радіоактивних і токсичних відходів в надрах», створеної при Відділенні наук про Землю НАН України.

З 2019 року є членом НКРЗУ – Національної комісії радіаційного захисту України.

За час своєї професійної діяльності Юрій Шибецький опубліковав більше ста наукових робіт, зокрема 7 монографій, 10 статей у виданнях SCOPUS і більше 40 статей у фахових виданнях.